Хижак з родини карпових.
Тіло жереха подовжене, сильно стисле з боків. Рот великий, нижня щелепа з горбком, попереду на верхній щелепі є невелика виїмка для нижньощелепного горбика. Нижня щелепа довша верхньої. Спинний та анальний плавці високі, виїмчасті, хвостовий - широкий з великою виїмкою. За черевними плавниками є покритий лускою кіль. Тіло вкрите дрібною, щільно сидячою лускою. Спинка синювато-сірого кольору, боки світлі, черевце біле. Спинний і хвостовий плавці сірі з темними кінцями; грудні, черевні та анальний - червонуваті.
Жерех майже все літо тримається на глибоких ямах поблизу перекатів і мілин. На ямах він проводить ніч, опускаючись на дно, вдень тримається в зоні перекатів і піщаних мілин майже біля самої поверхні води. У похмурі прохолодні дні жерех перекочовує з поверхневих шарів води в її товщу або в придонні шари. Він часто тримається на деякій відстані від місць падіння води з дамб. Іноді в пошуках їжі жерех заходить і в тихі плеса з рідкісною рослинністю. Великі жерехи часто ведуть одиночний спосіб життя. Однак поблизу перекатів, а також нижче гребель можна спостерігати невеликі його зграйки. Кожна особина її тримається проти течії, час від часу виходячи на бистрину через якого-небудь укриття для нападу на жертву. Поодинокі особини періодично здійснюють переходи в прибережні зони мілководь, де зазвичай тримається молодь інших риб. Виявивши їх зграйку, жерех стрімко вривається в неї, круто розвертається і одночасно з великою силою б'є хвостом. У результаті цього виникає вир, у якому крутяться приголомшені рибки, що підбираються потім жерехом. Під час полювання він часто вискакує з води, а потім важко падає, піднімаючи фонтани бризок. Ще більший шум піднімається під час стайного полювання жереха. До складу такої зграї входять переважно великі особи. Напад на свої жертви і припинення полювання зграя здійснює одночасно, як по команді. За цього галасу і можна виявити жереха у водоймі. Він полює також за комахами, що пролітають над поверхнею води. При цьому жерех висовує з води тільки голову, чується специфічний хлопок, а на поверхні води вже розходяться колоподібні хвилі, після чого він іде на інше місце.
У заплавних водоймах він зустрічається дуже рідко і лише в молодому віці.
З настанням осінніх холодів жерех йде на ями, де залягає на зимівлю, утворюючи невеликі зграї. З паводковими водами вони пересуваються для нересту на ті ж перекати, де зазвичай влітку живе жерех. Ікрометання відбувається при температурі води близько 6-10 °. Ікру відкладають за один прийом на твердому кам'янистому дні або на задернованому рослинністю грунті. Кількість ікринок, які може відкласти самка, залежить від її розмірів. Так, в басейні верхнього Дністра у самки довжиною 18 см було виявлено близько 6 тис. ікринок, а довжиною 59 см - близько 149 тис. Розвиток зародків жереха в нижній течії Дніпра в залежності від температури води триває протягом 1,5-2 тижнів. Довжина виклюнувшихся личинок коливається від 6 до 9 мм. До кінця року мальки виростають до 7-10 см. Іноді зустрічаються дуже великі екземпляри жереха. Наприклад, у пониззі Дніпра десятирічний жерех мав довжину 65 см і вага 3,4 кг; в річці Уж (Закарпаття) здобутий жерех довжиною 94 см і вагою понад 8 кг. Молодь жереха харчується організмами, що живуть у товщі води. Особини довжиною понад 6 см харчуються жуками, кліщами, личинками комах, а також рибами. Жерех старших вікових груп харчується переважно рибою, комахи в його харчуванні відіграють незначну роль. З риб в кишечнику жереха найбільш часто зустрічаються уклея й піскарі. У харчуванні дорослих особин спостерігається добова періодичність: найбільш інтенсивно вони харчуються у передвечірні години, менш інтенсивно - в середині дня.
Жерех поширений у річках, що впадають у Балтійське, Чорне, Азовське та Каспійське моря. На території України зустрічається переважно в руслах великих річок і в найбільш великих їх притоках. У гірські ділянки річок з швидкою течією не заходить, вважаючи за краще рівнинні ділянки зі спокійною течією, освоюючи як перекати, так і плеса.